Почнемо з того, що жоден бізнес не витрачає гроші “просто так”. Це не хобі, не терапія, і не спосіб здружитися з незнайомими дяденьками в дата-центрі. Усі витрати — це або інвестиція у вартість, або плата за підтримку операційної життєздатності. Витрати на трафік — це не подарунок, а технічна необхідність. Називати їх «просто витратою» — це як казати, що хліб у пекарні — просто наповнювач для вітрини.
Read more: Трафік як конкурентна перевага. Як зробити Ethernet патчкорд джерелом вашого успіху....
Телеком-інфраструктура — це як бетон: ніколи не в моді, але без неї все розвалюється. Оптичні кабелі, мачти, транзитні маршрути, кроси, стійки в дата-центрах — вони непомітні, але критично важливі. І як це зазвичай буває з чимось життєво необхідним — держава каже: «Добре, що ти це побудував, тепер тримай ціни в рамках “соціально відповідальних” тарифів». Бо ж не може доступ до цифрової інфраструктури коштувати як iPhone — навіть якщо вона коштує більше.
Штучний інтелект в телекомі — новий обов’язковий buzzword, який доповнює колекцію з «SDN», «NFV», «5G-ready», «zero-touch provisioning» та інших термінів, якими десятиліттями прикрашають презентації, не завжди маючи під цим реальну реалізацію. Але на відміну від багатьох попередників, саме ШІ має потенціал не просто автоматизувати, а й адаптуватися до живої мережі.